ДОЛИНСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ І ЗНОВУ СИБІРКА!!!
ДОЛИНСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ
І ЗНОВУ СИБІРКА!!!
04 жовтня 2021 року Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (місто Київ) результатом дослідження підтвердив діагноз на сибірку у поні, що загинув у зоокутку парку «Топільче» комунального підприємства «Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя» (м. Тернопіль). Рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради накладено карантин із проведенням обов’язкових заходів.
Упродовж останніх років епізоотична ситуація по сибірці Україні є контрольованою завдяки активній імунізації тварин.
Проте існують ризики виникнення спалахів сибірки, що пов`язано із значною кількістю худобомогильників та життєздатністю збудника інфекції у довкіллі: збудник хвороби, що спричинює захворювання людей і тварин, тривалий час (до 100 років!!!) може зберігатися у ґрунті. В разі сильної довготривалої зливи або підтоплення є ризик розмивання худобомогильника. Це означає, що спори сибірки можуть потрапити у ґрунтові води й спричинити зараження як тварин, так і людей.
Останній спалах сибірки в колишньому Долинському районі був зафіксований у 1997 році у особистому селянському господарстві в селі Братолюбівка у великої рогатої худоби (ВРХ).
Потрібно відзначити, що згідно Інструкції про заходи з профілактики та боротьби з сибіркою тварин, затвердженої наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагропрому України 25 січня 2000 р. N 4 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 березня 2000 р. за N 136/4357 (далі – Інструкція): «3.11. Трупи тварин, що загинули від сибірки, спалюють. Закопування трупів категорично забороняється.»
Сибірка - гостре, особливо небезпечне захворювання всіх видів сільськогосподарських домашніх і диких тварин, яке спричиняється мікробами Bacillus anthracis- (міжнародна назва цієї хвороби Антракс). Сибіркою хворіють і люди, тому хвороба відноситься до антропозоонозів, або зоонозів – тобто хвороба, що є спільною для тварин і людей.
Джерелом і факторами передачі палички сибірки є переважно свійські тварини, а також шкіра, шерсть, роги, копита і продукти харчування тваринного походження (м'ясо, молоко тощо). Найбільш небезпечними є трупи тварин, які загинули від сибірки. Абсолютно недопустимо розтин трупів тварин, які загинули від сибірки, так як у трупах бацили гинуть протягом трьох діб: розтин сприяє вільному доступу кисню до органів і тканин, створюючи умови для утворення спор. Дуже небезпечним є забій хворих тварин на сибірку.
Джерелом зараження можуть бути й інші тварини — кіт, ведмідь, сірий щур, птахи, собака, біла миша. Хвороба виникає в усіх регіонах країни переважно у весняно-літньо-осінній періоди, коли тварини мають найбільший контакт з зараженим спорами ґрунтом та піддаються нападу кровососних комах, переносників збудника інфекції.
Зараження частіше відбувається під час забою худоби, зняття шкіри з хворої тварини, розрізування м'яса худоби, яка хворіла на сибірку.
Основним джерелом збудника сибірки для людини є сільськогосподарські тварини, а також м’ясопродукти та сировина, отримані при їх вимушеному забої.
Вхідними воротами інфекції є пошкоджена шкіра, слизові оболонки шлунково-кишкового тракту, а також дихальні шляхи. Зараження відбувається при догляді за хворими тваринами, їх забої, приготуванні та споживанні інфікованого м’яса, контакті з шерстю, шкурами, щетиною, ґрунтом, що містять збудник сибірки.
Симптоми хвороби. У ВРХ має місце тимпанія (здуття рубця), а у коней – коліки. У свиней сибірка протікає у вигляді ангіни: запальний процес супроводжується розлитим опуханням шиї, внаслідок чого ковтання і дихання утруднені, проявляється кашель, задишка, хрипи, синюшність слизових оболонок; незначне підвищення температури тіла (40,5-42°С ) тримається протягом 1-4 днів. У свиней інфекція може перебігати і без клінічних ознак. Специфічні ураження виявляють лише при післязабійному огляді туш.
Профілактика. Сприйнятливих до сибірки тварин, які утримуються у господарствах усіх форм власності, у тому числі в особистих селянських господарствах, обов’язково піддають щепленням у порядку, передбаченому Інструкцією.
Захиститися від сибірки можна, дотримуючись низки правил:
- не купувати м’ясо і м’ясні продукти на стихійних ринках, де відсутній ветеринарно-санітарний контроль;
- молоко, куплене на ринках, перед вживанням необхідно обов’язково кип’ятити;
- не здійснювати забій сільськогосподарських тварин без попереднього ветеринарного огляду;
- тварин не можна випасати біля худобомогильників.
Світлана ТОЛМАЧ – заступник начальника
управління – начальник відділу безпечності
харчових продуктів та ветеринарної медицини
Долинського управління Головного управління
Держпродспоживслужби в Кіровоградській області
