Гранітний степ

Загадкова Боковенька

Степова природа Долинщини просто неймовірна. Адже територія Долинської міської громади розташована на південних схилах Придніпровської височини, з великою кількістю балок і ярів, яким характерні виходи кристалічних порід.

Ці кристалічні відслонення гранітів – це залишки відрогу могутніх колись гір (на кшталт сучасних Гімалаїв, що існували 3,5 млрд. років тому), які більш як на 1000 км з північного заходу на південний схід перетинали територію нинішньої України.

Запрошуємо ознайомитися з двома мальовничими заказниками. На перший вигляд вони дуже схожі, але в кожного є свої “родзинки”.

“Балка “Очеретяна”

“Балка “Очеретяна” – це осередок степової рослинності, збереженої у природному стані. Тут зростає 370 видів вищих рослин, які занесені до Червоної книги України, до Європейського Червоного списку та до Світового Червоного списку.

“Балка Очеретяна” має багату флору та фауну і неймовірну красу природи. Особливо гарно тут ранньою весною, бо в тій місцині росте безліч різних первоцвітів. А влітку багато суниці, а навкруги стеляться незаймані галявини з ковилою. Краєвиди просто зачаровують. Навколо відкриваються просто неймовірний пейзаж.

Територія “Балки “Очеретяна” належить до природно-заповідного фонду місцевого значення в Україні. ЇЇ площа – 53,9 га. Має вигляд видовженої балкової системи із степовою та деревно-чагарниковою рослинністю, а також з виходами кристалічних порід. Гранітні відслонення схожі на спини ветеньських динозаврів. По балці протікає струмок, що є притокою р. Боковеньки.

Місце знаходження: околиця села Новогригорівка Друга,

Долинська міська територіальна громада,

Кропивницький район,

Кіровоградська область, 28541

GPS-координати об’єкту: 48.0674°, 32.8978°.

“Гранітний степ”

“Гранітний степ” – ботанічний заказник загальнодержавного значення в Україні. Це ділянка збереженого петрофітного (від грецьк. “петрос” – камінь) степу, з численними кристалічними відслоненнями гранітів, гротами та добре збереженою степовою рослинністю. Розташований в долині річки Боковеньки поблизу с.Олександрівка. Його площа – 13.3 га.

Заказник має унікальний трав’яний покрив, що складається з ковили, астрагалу, чебрецю та інших трав. Тваринний світ багатий на птаство. Це територія, де гуляючи, можна зустріти багато червонокнижних видів рослин і тварин. Унікальне розташування, чисте повітря та неперевершені краєвиди чекають вас тут. Це та краса, яку варто побачити на власні очі! У поєднанні з терпким запахом степу та неймовірним небом це місце залишиться у вашій пам’яті назавжди!

Місце знаходження: околиця села Олександрівка,

Долинська міська територіальна громада,

Кропивницький район,

Кіровоградська область, 28531

GPS-координати об’єкту: 48.1354°, 32.9021°.

Об’єднує заказники річка Боковенька – права притока Бокової (басейн Дніпра).

Легенда про річку Боковеньку

Праворуч тихоплинної річки Бокової, левадами й очеретами без поспіху пливе, неначе підкрадається до Інгульця, молодша його донька – Боковенька, а якщо по-колишньому, то Бокувата, бо збоку Бокової.

Ще за часів Запорозької Січі тутечки, розповідають, стояли сторожові козацькі пости. Зорили з них сторожовики. Угледять неприятеля й калатають вдень у бійло, а вночі запалюють сухий очерет. Козаки знали: треба братися за ратища.

Чому ж річку назвали Боковенькою? То все через татар. Пробралися якось вони поміж козацькими постами біля Бокової. Тільки пришпорили своїх верхових, як за бугром засріблилася при місяці друга перепона.

 – Бока венка! Бока венка! – заджеркотіли татари.

Непрохані гості мали, мабуть, на увазі, що перед ними Бокова вузенька, i пустили коней галопом, щоб швидко сягнути в глиб Дикого Поля. Та перед очеретом напоролися на гострі, мов леза, ратища. Козаки сікли й кололи татар, примовляючи: “Не потикатиметесь більше на нашу Боку венку”. Відтоді, буцімто, Бокувату почали називати Боковенькою.