Як діяти пасічнику у разі підозри на отруєння бджіл пестицидами
У період активного застосування засобів захисту рослин (ЗЗР) зростає ризик отруєння
бджіл. До органів місцевого самоврядування надходять численні звернення пасічників щодо
масової загибелі бджолосімей, причиною якої могло стати порушення правил застосування
пестицидів. До розгляду таких звернень у складі відповідних комісій залучаються також
представники Держпродспоживслужби області.
Порядок встановлення факту отруєння бджіл регулюється Інструкцією з профілактики
та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин. Документ визначає чіткий
алгоритм дій пасічника для фіксації випадку, відбору зразків та подальшого відшкодування
збитків.
Серед ключових аспектів:
1. Звернення до органу місцевого самоврядування та скликання комісії
Куди звертатися: власник пасіки або уповноважена ним особа має негайно подати заяву
до органів місцевої влади (сільська, селищна, міська рада).
Термін збору: постійно діюча Комісія із встановлення факту отруєння бджіл повинна
зібратися не пізніше ніж через 24 години після реєстрації заяви.
До складу Комісії обов’язково входять представники: Держпродспоживслужби області,
органів місцевого самоврядування, Національної поліції України, власник пасіки або його
уповноважений представник.
2. Обстеження пасіки та відбір зразків.
Комісія здійснює обстеження та результати огляду вносяться до Акта встановлення
факту отруєння бджіл.
Для лабораторного дослідження відбирають проби загиблих бджіл (близько 400-500
штук), шматочки свіжого стільника з медом і пергою, а також зразки рослин із поля, де
проводився обробіток.
Усі відібрані зразки пакуються, опечатуються та разом із супровідними документами
передаються власнику пасіки для подальшого направлення до акредитованої лабораторії.
3. Доказова база для суду.
Для підтвердження факту отруєння та подальшого відшкодування збитків необхідно
мати:
Акт встановлення факту отруєння бджіл із підписами всіх сторін;
експертний висновок лабораторії, що підтверджує наявність конкретної отруйної
речовини у бджолах та рослинах;
докази порушення регламентів застосування ЗЗР (відсутність попередження про
обробіток за 3 доби, внесення препаратів у денний час під час льоту бджіл тощо);
документи, що підтверджують право власності на пасіку (ветеринарно-санітарний
паспорт пасіки з актуальною реєстрацією).
4. Відшкодування шкоди.
На підставі Акта та висновків лабораторії пасічник може запропонувати фермеру
добровільно компенсувати збитки.
У разі недосягнення згоди власник пасіки має право звернутися до суду з позовом про
відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Коефіцієнт обрахунку збитків визначається
згідно з методикою чинної Інструкції Мінагрополітики.
Нагадуємо, що лише за умови налагодженої взаємодії між аграріями та пасічниками
можливо уникнути отруєння бджіл засобами захисту рослин.
Кропивницьке районне управління
Головного управління
Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області
